НАСЛІДКИ НАСИЛЬСТВА: ГОЛОВНЕ З ДОПОВІДІ АННИ ФЕДОСОВОЇ
НАСИЛЬСТВО - ЦЕ ОДНОРАЗОВИЙ АБО БАГАТОРАЗОВИЙ ВПЛИВ, ВНАСЛІДОК ЯКОГО ЗАПОДІЮЄТЬСЯ ШКОДА ПСИХІЦІ, ТІЛУ ТА ВОЛІ ІНШОЇ ЛЮДИНИ І ЗАВЖДИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА УМОВИ ДИСБАЛАНСУ ВЛАДИ МІЖ ЖЕРТВОЮ ТА НАСИЛЬНИКОМ. Насильство поділяють на фізичне, емоційне, сексуальне, економічне та зневагу (емоційне і фізичне). При цьому емоційне насильство часто небезпечніше за фізичне, оскільки його сліди не так помітні
ЧЕРЕЗ ТОЛЕРАНТНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА ДО НАСИЛЬСТВА, ЧАСТО ЖЕРТВИ НАСИЛЬСТВА НЕ РОЗУМІЮТЬ, ЩО СТОСОВНО НИХ БУЛО НАСИЛЬСТВО. Дуже часто оточуючі звинувачують жертву насильства в тому, що вона зазнала насильства ("сама винна", "а чому не пішла?", "треба було думати" тощо). За статистикою, через толерантність пострадянського виховання до насильства, у кожній родині є насильство в тому чи іншому вигляді
АГРЕССОР ЗАВЖДИ В МИНУЛОМУ - ЖЕРТВА НАСИЛЬСТВА. Тому жертви насильства обирають у подальшому житті один зі шляхів: шлях компенсації (коли вони намагаються виправити наслідки насильства хоча б для інших жертв насильства) або шлях насильства (коли вони використовують різні види насильства щодо оточуючих).
ВНАСЛІДОК НАСИЛЬСТВА У ЖЕРТВИ НЕ РОЗВИВАЄТЬСЯ АБО ЧАСТКОВО АТРОФУЄТЬСЯ ДІЛЯНКА МОЗКУ (ГІПОКАМП), ЩО ВІДПОВІДАЄ ЗА СПОГАДИ, РОЗУМІННЯ І РОЗПІЗНАВАННЯ МОВИ. Також посилюється розвиток мигдалини, що призводить до підвищеної тривожності та/або агресивності. Крім того, у жертви здебільшого розвиваються нейронні зв'язки, що відповідають за біль і страждання, і атрофуються ті зв'язки, які відповідають за задоволення. Тому часто жертви насильства протягом життя неусвідомлено ставлять себе в ситуації, де вони відчуватимуть звичний рівень болю і страждання, оскільки тільки в цих умовах вони можуть відчувати емоції. При цьому позитивні емоції не розпізнають або витісняють, емпатія і здатність формувати тривалі стабільні прив'язаності знижується
БАТЬКИ, ЯКІ В МИНУЛОМУ БУЛИ ЖЕРТВАМИ БУДЬ-ЯКОГО З ВИДІВ НАСИЛЬСТВА, ЧАСТО СПРИЙМАЮТЬ ДІТЕЙ ЯК ВЛАСНЕ ПРОДОВЖЕННЯ, І НЕУСВІДОМЛЕНО ПІДДАЮТЬ ЇХ ТАКОМУ САМОМУ НАСИЛЬСТВУ, ВІД ЯКОГО СТРАЖДАЛИ САМІ. Як результат, діти згодом набувають у своїй основі тих самих або подібних деформацій особистості, що й батьки, або варіанти відповідних реакцій на деформації особистості батьків, бо жертва насильства несвідомо обирає ситуації та людей, що повторюють емоційну обстановку в сім'ї
У СІМ'ЯХ, ДЕ Є ЕМОЦІЙНЕ НАСИЛЬСТВО, ПОШИРЕНА КУЛЬТУРА ЗАМОВЧУВАННЯ - УСІ НЕЗРУЧНІ ФАКТИ ІГНОРУЮТЬСЯ. Якщо хтось із членів сім'ї намагається говорити про свої почуття або незгоду, до нього застосовується колективне ігнорування та булінг. У результаті для того, щоб зберегти любов, діти змушені деформувати свою особистість і Я-образ
ГОЛОВНЕ В ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНІЙ РОБОТІ З ЖЕРТВАМИ НАСИЛЬСТВА З БОКУ ТЕРАПЕВТА/ПСИХОЛОГА - УМІТИ РОЗПІЗНАВАТИ АКТИ НАСИЛЬСТВА В ІСТОРІЇ КЛІЄНТА (АДЖЕ ДУЖЕ ЧАСТО ЖЕРТВИ Й НЕ ПІДОЗРЮЮТЬ ПРО ТЕ, ЩО ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА), НАЗИВАТИ РЕЧІ СВОЇМИ ІМЕНАМИ, НЕ УНИКАЮЧИ ФАКТУ НАСИЛЬСТВА. Обов'язково в жодному разі не допускати насильства зі свого боку в рамках терапевтичних кордонів із клієнтом, оскільки часто клієнт може неусвідомлено провокувати терапевта на повторення сценарію насильства
За будь-якого виду насильства порушується чутливість тіла - або за сценарієм атрофії, або за сценарієм психосоматизації
Здебільшого у жертв будь-якого з видів насильства розвивається вивчена безпорадність, невіра в себе, занижена самооцінка і самоцінність, відсутність особистих кордонів, підміна і нерозпізнавання почуттів та емоцій, відсутність самоповаги і власної гідності...
Психолог Анна Чехман🦊
📲Запис на консультації: +38 (066) 432 07 73 (Viber/WhatsApp/Telegram)